Хартія примиренія

Хартія примиренія

 

Мы, жителі Централної Европы, окружені Карпатами, на протяженію столітій дусталисьме опыт щасливого сполуживота и совмістної роботы, айбо и гурькоту розєдиненія и межиусобиць. Гатары, котрі за послідньоє тысячолітіє часто мінялися, на кониць ХХ ст. выділили сім держав. Из них Мадярщина, Румунія, Словакія и Словенія стали членами Европського Союза и зачали ліквідовати гатары межи своїми територіями, при тому сберегли свою идентичність.

До теперь, можеме говорити про поліпшеня взаємоотношеній межи нашими державами, айбо из жалём вызнаєме про роздуваня час вуд часа серйозных протистояній. Взаєморозуміню шкодить тото, ош не знаєме вадь не цінуєме културу, исторію єден другого. Поміхов приближенія є и вто, ош у многых державах суть радикальні партії, котрі настроєні против своїх сосідних народув. Причина їхних успіхув крыєся у глубокых ранах прошлого. Айбо и ХХI столітіє желає иншого.

  • Замітивши, ош національні интересы ліпше можеме повысити взаїмопомочов, а не протистоянієм,
  • Розумівучи, ош у гатарах Европського Союза зависиме єдна вуд другої,
  • Убідившися, ош шор партій категорично проти сякого зближеня,
  • Убідившися, ош у достиженію добрососідських отношеній уряды достигли незначителных успіхув,

порозуміли, ош осуществленіє особенно важного у ХХI столітію межинаціоналного примиреняя треба чекати майнаперво вiд приватных особ, цивілных організацій i від церквы.

Двиганя Примиренія – се майнаперво способ поведенія и стиль живота. Подписавши сесе обращеніє, можете прикапчатися ид Двиганю. Прикапчатися може каждый, кто,

  • знає, ош діла свої Отцюзнины є важным, што її люблять и другі,
  • открытый до познаваня и уважения цінностей другых націоналностей,
  • відмітать хоть-які проявленія ненависті,
  • готовый ид узнаванию исторії, културы, возможно и языка сосідних народув.

Двиганя Примиренія в першу очередь се форма поведінки та способ життя, не організація. Приєднатися до сього, мож підписанням сієї заяви.

Мы, іниціаторы Двиганя Примиренія, виходці из семи держав, усвидомили отвітственность перед будущими поколініями, завто замість враждебності выбираєме дорогу примиренія. Муцно держимеся свого материнського языка, исторії, културы. Не хочеме ліквідовати, а хочеме стерти розличія меж націями, та приняти їх. Маєме надежду, ош усе булше людей порозумівуть: поддержувучи єден другого стаєме моцнішими, а возражавучи єден другому,  опстанемеся на краю Европы.

Великый Медьер, 24 октобря 2010 р.

[wysija_form id=”15″]

Подписанты: [abase table=”wp_wysija_user” sql=”SELECT COUNT(*) FROM wp_wysija_user”]
[abase table=”wp_wysija_user” columns=”firstname,cf_7,cf_4,cf_5,cf_3″ ORDER=”user_id DESC” where=”`status`=’1′ OR `status`=’-1′”]