Хартія Примирення

Ми, середньо-європейці, проживаючі на території, оточеній Карпатами, в минулому тисячолітті часто були затиснені між мінливі державні кордони. Між знегодами нашої історії випробували радість єдності та спільної роботи, але і печалі розділення і розладу. В кінці ХХ-го століття ця територія була розділена між сімома державами. З них Угорщина, Румунія, Словакія і Словенія вже члени Європейської Унії і зі збереженням ідентичності розпочали ліквідацію кордонів. Поруч з тим, що можемо говорити про безперервно покращуючі зв’язки між державами нашого регіону, не заперечуємо, що між нами час від часу виникають серйозні напруження. Перешкоджує спільному розумінню, що не знаємо культуру та історію один одного. Перешкодою зближення є і те, що в багатьох країнах існують крайні партії, які надіються на голоси від збудження настрою проти сусідніх народів. Їх успіх виникає із глибоких ран минулого. ХХІ століття вимагає іншого.

  • Помічаючи, що наші національні інтереси ефективніше можна досягнути, якщо допомагаємо один одному, аніж виступаємо один проти одного.
  • знаючи, що особливо в рамках Європейської Унії ми повинні діяти спільно,
  • з досвідом, що таке зближення частина партій упевнено заперечує,
  • усвідомлюючи, що уряди досягли незначних успіхів в створенні добросусідських зв’язків,

ми усвідомили, що здійснення дуже важливого примирення між нашими народами в ХХІ-му столітті можна очікувати в першу чергу від приватних осіб, цивільних організацій і від церкви. Керуючись цим усвідомленням проявляємо ініціативу створення Руху Примирення. До цього руху може приєднатися будь-хто, котрий

  • знає, що для рідної землі тільки вигідно, якщо край люблять і інші,
  • відкритий на пізнання і шанування цінностей інших народів,
  • відхиляє всяку ворожнечу,
  • готовий на ознайомлення з історією, культурою і мовою сусідніх народів.

Рух Примирення в першу чергу форма поведінки і спосіб життя, а не організація. Приєднатися до нього можно підписанням цієї декларації.

Ми, ініціатори Руху Примирення, виходці із семи країн, усвідомили нашу відповідальність відносно майбутніх поколінь, тому замість ворожнечі вибрали шлях примирення. Прив’язуємося до нашої рідної мови, історії, культури. Ми бажаємо не ліквідувати, а визнавати наші відмінності. Надіємося, що все більше людей усвідомить: підтримуючи один одного ми укріплюємося, борючись між собою – витіснюємося на край Європи.

Великий Медєр, 24 жовтня 2010 р.

Выголошую, ош из текстом Хартii Примиреня знакомый и желаву жити у ii дусi. Я даву свое соглaсiе на вто, обы мое имня, дату рожденя, адрес проживаня уклали на интернет- сайтiдвиганя за Примиреня. Прошу материалы двиганя за Примиреня заганяти менi на сякый Email-адрес.

підписанти: